Польові роботи в червні

Що відбувається в полі в червні

Червень в Україні – один з найнапруженіших місяців для агронома. Паралельно йдуть кілька процесів: захист озимої пшениці від шкідників і хвороб колоса, позакореневе підживлення, початок збирання озимого ріпаку та ячменю, а також догляд за посівами кукурудзи та соняшнику. Вікна для кожної операції вузькі – запізнення навіть на кілька днів може коштувати частини врожаю.

Якщо одним реченням: у червні на полі одночасно захищають, підживлюють і починають збирати – і все це в умовах літньої спеки та обмеженого часового ресурсу.

Захист посівів від шкідників і хвороб

На початку місяця озима пшениця перебуває у фазах від прапорцевого листка до колосіння. Саме в цей час два шкідники стають критичними: злакова попелиця та клоп шкідлива черепашка. Обидва здатні знецінити зерно або суттєво знизити врожайність, якщо пропустити момент обробки.

Клоп черепашка виходить із місць зимівлі при температурі +15…+17°C і масово мігрує на посіви злакових при прогріванні до +18…+19°C. Обробку бажано провести до появи личинок четвертого віку – запізнення навіть на 3-4 дні помітно знижує ефективність захисту.

Хвороби колоса в червні

Фузаріоз колоса (збудники Fusarium graminearum та F. culmorum) розвивається саме у фазі цвітіння і початку наливання зерна – тобто у червні. Поруч із ним в роки з рясними опадами активізується септоріоз. Фунгіцидна обробка по колосу проводиться з нормою робочої рідини 300-400 л/га, у ранішні або вечірні години при спеці.

Ріпак у червні: стручковий прихованохоботник і галиця

На посівах ріпаку в цей час фіксується стручковий прихованохоботник і насіннєвий прихованохоботник. Заселення личинками суттєво підвищує ризик ураження капустяною галицею. Препаративна форма і терміни обробки залежать від фактичної чисельності шкідника, тому без моніторингу тут не обійтися.

Підживлення та внесення добрив у червні

До настання фази колосіння пшениця поглинає до 78% азоту від сезонної потреби. Червень – час четвертого підживлення: позакореневе внесення азоту у фазі колосіння для поліпшення якості зерна. Рекомендована доза – 10-20 кг д.р. азоту на гектар у вигляді 8-15% розчину карбаміду. У цей момент рослини вже майже не поглинають азот корінням, тому листкове внесення має явну перевагу.

Базовий розрахунок потреби в азоті: на формування 1 тонни зерна пшениця виносить 19 кг д.р. азоту (дані Yara, підтверджені агрономічними джерелами). Для планової врожайності 6 т/га це 114 кг д.р. за сезон – мінус те, що вже внесено раніше.

Паралельно в червні ведеться листкове підживлення кукурудзи і соняшнику мікроелементами – особливо бором і цинком – у критичні фази розвитку.

Збирання ранніх культур: ріпак і ячмінь

Озимий ячмінь достигає на 8-12 днів раніше за озиму пшеницю. У більшості регіонів України його збирання розпочинається в другій половині червня. Ця особливість знижує навантаження на техніку в пік жнив і дає змогу своєчасно підготувати площі під сівбу ріпаку та інших культур.

Озимий ріпак збирають у червні-липні, залежно від регіону і гібрида. Щоб скоротити розрив між достиганням нижнього і верхнього ярусів стручків, застосовують десикацію або пряме комбайнування у технічній стиглості. Запізнення зі збиранням веде до розтріскування стручків і значних втрат насіння – тому строки тут жорсткіші, ніж у зернових.

Агронавігація під час літніх польових робіт

Червень – місяць, коли техніка проходить поле по кілька разів: обробки від шкідників, підживлення, десикація, збирання. Без точного курсу кожен прохід дає перекриття або пропуски – і те, і інше коштує грошей.

Агронавігатори Smilab – це системи паралельного водіння, що будують точні лінії проходів на екрані за GPS-сигналом і в реальному часі показують відхилення від курсу. Без навігатора типове перекриття між проходами становить близько 15% ширини захвату. При використанні системи паралельного водіння цей показник знижується до 3%.

Для господарства площею 100 га за розрахунками Smilab скорочення перекриттів з 15% до 3% дає економію тільки на добривах близько 60 000 грн за сезон, плюс пальне, плюс ЗЗР. Якщо взяти пшеницю з нормою внесення КАС на четверте підживлення 150 л/га – зайві 12% витрати це реальні гроші на кожному полі.

Де агронавігатор особливо важливий у червні

• Обприскування при захисті колоса: рівний прохід критичний, бо при нерівномірному покритті частина колосів не отримує фунгіцид
• Внесення КАС при позакореневому підживленні: перекриття дає опіки листя, пропуски – різнобій у якості зерна
• Нічні обробки: клоп черепашка рекомендовано обробляти в ранкові та вечірні години, коли природне орієнтування утруднене
• Десикація ріпаку: рівномірне покриття визначає однорідність достигання

Агронавігатор Smilab не залежить від освітлення і показує курс однаково точно вночі і вдень. У червні, коли кожен погожий день на рахунку, можливість безперервно працювати від ранку до пізнього вечора – не дрібниця.