Чи можу я використовувати свій RTK-приймач для створення детальних карт рельєфу полів, точного картування місць спалахів бур’янів або пошкоджень культур?

Так, однозначно можете. RTK-приймачі забезпечують точність позиціонування до 2 см, що робить їх ідеальним інструментом для створення детальних карт рельєфу, фіксації проблемних зон і картування будь-яких об’єктів на полі. Більшість сучасних мобільних додатків дозволяють експортувати зібрані дані у формати KML, SHP або GPX для подальшої роботи в QGIS чи ArcGIS.

Чому RTK настільки точний для польової зйомки

Звичайний GPS у смартфоні визначає координати з похибкою 2-7 метрів. Для селфі на полі це нормально, а от для точного картування проблемних зон – катастрофа. RTK-навігатор працює інакше. Він отримує поправки від базової станції в режимі реального часу і дає точність 1-2 см.

Ця точність відкриває нові можливості. Можна об’їхати поле по периметру і отримати реальні межі з точністю до сантиметра. Можна зафіксувати кожне місце, де з’явився бур’ян або пошкодилася культура. А потім на основі цих даних побудувати карти, які підкажуть, де саме треба діяти.

За даними українських агрокомпаній, використання RTK для картування дозволяє зменшити витрати на добрива та пестициди на 15-20%. Бо застосовуєш препарати не на все поле, а точково – там, де реально потрібно.

Які мобільні додатки підходять для зйомки

Для роботи з RTK-приймачами існує низка додатків на Android, які дозволяють збирати геодані прямо в полі. Найпопулярніші з них – це Геометр СКАУТ, Field Navigator та GPS Fields Area Measure. Всі вони підтримують підключення зовнішніх GNSS-приймачів через Bluetooth.

Геометр СКАУТ розроблений українською компанією спеціально для агрономів. Додаток працює українською мовою і дозволяє вимірювати площі, створювати контури полів, фіксувати точки і експортувати все це в KML або CSV. Підтримує роботу з різними марками RTK-обладнання.

Field Navigator – більш міжнародний варіант. Він дає змогу створювати треки на супутникових знімках Google Maps, вимірювати периметри і площі, імпортувати та експортувати дані в форматах SHP і KML. Додаток безкоштовний, але є платна PRO-версія з розширеним функціоналом.

Основна перевага мобільних додатків – простота використання. Не треба носити з собою ноутбук або спеціалізований планшет. Підключив RTK-приймач до смартфона через Bluetooth, відкрив додаток – і готово. Можна починати зйомку.

Як експортувати дані для роботи в ГІС

Після того як ви об’їхали поле і зафіксували потрібні точки, дані треба десь обробити. Тут на допомогу приходять географічні інформаційні системи – QGIS або ArcGIS. Вони дозволяють аналізувати просторові дані, будувати карти, накладати різні шари інформації один на одний.

Найпоширеніший формат для обміну даними – KML (Keyhole Markup Language). Цей формат розробила компанія Google для роботи з Google Earth, а згодом він став міжнародним стандартом Open Geospatial Consortium. KML підтримують практично всі ГІС-програми, включно з QGIS та ArcGIS.

Ще один важливий формат – SHP (shapefile). Це стандарт для геопросторових векторних даних, який використовується в професійних ГІС вже більше 30 років. Shapefile зберігає не лише координати, але й атрибутивну інформацію про кожен об’єкт. Наприклад, ви можете записати для кожної точки дату зйомки, тип проблеми, площу ураження.

Експорт даних виглядає просто. У більшості мобільних додатків натискаєте кнопку “Експорт”, вибираєте потрібний формат (KML, SHP, GPX або CSV), вказуєте, куди зберегти файл – на телефон, в хмару або відправити на email. Далі відкриваєте цей файл у QGIS або ArcGIS і працюєте з даними як вам зручно.

Картування рельєфу поля

Для створення карти рельєфу потрібно зібрати координати точок по всьому полю з інформацією про висоту. RTK-приймачі визначають не лише довготу і широту, але й висоту над рівнем моря з точністю кілька сантиметрів.

Методика проста. Їдете трактором або квадроциклом з RTK-приймачем, який збирає точки через певні інтервали – наприклад, кожні 10-20 метрів. Чим частіше збираєте точки, тим детальніша буде карта. Для поля в 100 гектарів зазвичай потрібно 500-1000 точок з координатами висот.

Після збору даних імпортуєте їх у QGIS. Там є інструменти для побудови цифрових моделей рельєфу (DEM – Digital Elevation Model). Програма інтерполює висоти між точками і будує тривимірну поверхню. На виході отримуєте карту, де чітко видно всі підвищення, низини, схили.

Така карта показує, де на полі застоюється вода після дощу, куди стікають добрива, які ділянки схильні до ерозії. На основі цієї інформації можна планувати дренаж, коригувати норми внесення добрив, вибирати оптимальні напрямки для оранки.

Фіксація проблемних зон

Побачили на полі ділянку з бур’янами або хворими рослинами? Зупиняєтесь, відкриваєте додаток, ставите точку і додаєте примітку: “Осот польовий, щільність висока” або “Пшениця уражена іржею, площа близько 0,5 га”. RTK-приймач фіксує координати з точністю до сантиметра.

Можна піти далі і обійти всю проблемну зону по периметру. Додаток запише трек і обчислить площу ураженої ділянки. Це дає змогу точно розрахувати, скільки препарату треба для обробки конкретно цієї зони, а не всього поля.

Через тиждень або місяць повертаєтесь на це ж місце і дивитесь, як змінилася ситуація. Завантажуєте попередні дані в додаток, і він показує вам на карті, де саме були зафіксовані проблеми. Це дозволяє відстежувати динаміку і оцінювати ефективність прийнятих заходів.

Агрономи великих господарств використовують такий підхід для створення історії полів. За кілька років накопичується база даних: де і коли з’являлися бур’яни, як розповсюджувалися хвороби, які ділянки давали найкращі врожаї. Це допомагає приймати обгрунтовані рішення замість того, щоб діяти наосліп.

Поєднання RTK-даних з супутниковими знімками

RTK-картування можна комбінувати з аналізом супутникових знімків. Сервіси на кшталт Sentinel Hub або Planet надають знімки полів у різних спектральних діапазонах. За індексом NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) видно, де рослини розвиваються добре, а де є проблеми.

Ви завантажуєте супутниковий знімок у QGIS, накладаєте на нього свої RTK-треки і точки. Тепер бачите всю картину: супутник показує загальний стан поля, а RTK-дані дають точну інформацію про конкретні проблемні зони. Можна звірити, чи збігаються аномалії на знімку з тим, що ви зафіксували на місці.

Така інтеграція економить час. Не треба об’їжджати все поле. Супутник показує потенційні проблемні зони, а ви з RTK-приймачем їдете саме туди, перевіряєте ситуацію і фіксуєте деталі. Потім ці дані використовуються для налаштування техніки – обприскувачів, розкидачів добрив, сівалок.

Практичні поради

Перед початком роботи перевірте, чи ваш RTK-приймач підтримує підключення до мобільного додатка. Більшість сучасних моделей працюють через Bluetooth, але є нюанси з протоколами передачі даних. Краще уточнити це в інструкції або у виробника.

Плануйте зйомку на час, коли хороша видимість супутників. Ранок або вечір підходять краще, ніж середина дня, особливо влітку. Хоча RTK працює в будь-яку погоду, густа хмарність може трохи вплинути на стабільність сигналу.

Не забувайте про калібрування приймача перед початком роботи. Більшість RTK-систем потребують кількох хвилин для ініціалізації після увімкнення. Зачекайте, поки на екрані з’явиться індикація RTK Fix – це означає, що приймач отримує поправки і готовий до високоточної роботи.

І останнє – регулярно робіть резервні копії зібраних даних. Смартфон може розрядитися, додаток зависнути, файл пошкодитися. Тому після кожної зйомки відразу експортуйте дані в хмару або на комп’ютер. Втратити результати багатогодинної роботи через технічний збій – прикро.