Як працює агронавігатор в умовах роботи засобів РЕБ?

Двочастотні агронавігатори ловлять сигнал на L1 і L5 (або L1 і L2). Коли РЄБ глушить одну частоту, система перемикається на іншу за хвилину. Плюс приймач бачить супутники GPS, Galileo і BeiDou – їх близько 30 над Україною. Навіть якщо половина сигналів пропадає, точність залишається 10-30 см, чого вистачає для обприскування та внесення добрив.

Антена для агронавігації Nav-Agro B56 – двочастотна антена нового покоління, створена для максимально точної роботи агронавігаційних систем навіть у найскладніших умовах. Підтримує частоти L1 та L5 і частоту оновлення до 28 Hz.

РЄБ – це коли радіо забивають шумом

Уявіть: ви стоїте в полі і намагаєтесь розчути когось, хто шепоче за кілометр. А поруч хтось включає сирену. Так само працює РЄБ з GPS. Супутник на висоті 20000 км передає слабенький сигнал, а наземна станція забиває його потужними завадами на тій же частоті.

Є ще другий варіант – коли система не просто глушить, а підміняє сигнал. Передає фальшиві координати, приймач думає, що все ок, а насправді показує не те місце.

На сході України РЄБ працює постійно. В Харківській, Донецькій, Запорізькій областях це щоденна реальність. Плюс повітряні тривоги – під час них GPS-супутники спеціально відключають корекційні сигнали над Україною. Причина проста: щоб їх не використовували для наведення ракет. Тривога може йти 3-4 години, а звичайні навігатори в цей час просто не працюють.

Чому два канали краще одного

GPS передає на кількох частотах: L1 (1575 МГц), L2 (1227 МГц), L5 (1176 МГц). Дешеві приймачі працюють тільки по L1. Заглушили цю частоту – все, навігатор “сліпий”.

Двочастотні ловлять дві частоти одночасно. Наприклад, Nav-Agro B56 працює на L1 і L5. Сигнал L5 технічно складніший, там код в 10 разів довший. Його важче заглушити. Коли L1 пропадає, система автоматично переходить на L5.

Перемикання займає 30-60 секунд. Ви навіть не помітите – на екрані точність може скочити з 15 до 25 см, але траєкторія не губиться.

Одночастотний приймач в тій же ситуації втрачає сигнал за 10 секунд і потім шукає супутники 3-5 хвилин. За цей час можна проїхати пів поля навмання.

Три системи супутників замість однієї

Раніше навігатори ловили тільки американські супутники GPS. Над Україною їх видно 8-12 штук максимум.

Зараз приймачі працюють з GPS, Galileo (європейські супутники) і BeiDou (китайські). Разом виходить близько 30 супутників одночасно.

Навіть якщо РЄБ глушить американську мережу, європейська і китайська продовжують працювати. Система сама вибирає, з яких супутників брати дані. Головне – щоб хоча б 6-8 супутників було доступно для нормального позиціонування.

RTK-системи – окрема історія

Nav-Agro RTK від Smilab має приймач L1/L2. В режимі RTK вона дає точність 2-5 см – це потрібно для точної сівби або геодезичних робіт. Але RTK потребує корекційних сигналів від базових станцій або через інтернет.

Під час повітряної тривоги корекцію відключають. RTK автоматично перемикається в звичайний режим – точність падає до 10-30 см, але навігація не пропадає. Для обприскування чи культивації цієї точності вистачає з головою.

Є фермери, які кажуть, що RTK-система дозволяє працювати навіть тоді, коли всі інші навігатори стоять. Різниця в ціні відчутна – Nav-Agro mini коштує 12300 грн, а RTK 35000-40000 грн. Але для господарств у прифронтових областях це питання не економії, а можливості взагалі працювати.

Що ще допомагає

В хороших системах є компас і гіроскоп. Якщо GPS зовсім пропадає, навігатор може ще хвилини 2-3 рухатись по інерції за заданою траєкторією. Точність швидко падає, але це краще, ніж зупинитись посеред поля.

Система записує весь маршрут у пам’ять. Коли зв’язок повертається, дані синхронізуються, і ви не втрачаєте статистику по площах і витратах матеріалів.

Деякі навігатори можуть визначати положення за вишками мобільного зв’язку (LBS). Точність так собі – метрів 50-100, але хоча б примірно зрозуміло, де ти знаходишся.

Порівняння простими словами

Одночастотний приймач (12000-15000 грн):

• Працює тільки на L1
• При глушінні втрачає сигнал за 10 секунд
• Відновлення 3-5 хвилин
• В зоні РЄБ може взагалі не ловити

Двочастотний L1/L5 (23000-25000 грн):

• Працює на двох частотах
• Перемикається за 30-60 секунд
• Точність 10-30 см навіть під РЄБ
• Може працювати під час тривог

RTK L1/L2 (35000-40000 грн):

• Два режими: точний (2-5 см) і звичайний (10-30 см)
• Працює під час тривог у звичайному режимі
• Підходить і для точної сівби, і для обприскування

Кому що вибирати

Якщо господарство в Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській областях – там РЄБ майже немає. Можна брати одночастотний і не переплачувати.

Харківська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська – там без двочастотної системи нормально не попрацюєш. Тривоги по кілька годин щодня, РЄБ працює постійно.

Сумська, Чернігівська, Полтавська – тут по-різному. Залежить від конкретного району. Але краще перестрахуватись.

Мінімум для складних умов: двочастотний приймач, прийом від трьох супутникових систем, антена з підсилювачем, можливість автономної роботи.

Реальність така

Фермер з Харківської області розповідав: купив дешевий навігатор за 13000 грн. Перший тиждень все було ок. Потім почались проблеми – то сигнал пропадає, то точність скаче від 30 см до метра. Під час тривог взагалі не працює. В результаті докупив двочастотну систему, старий навігатор віддав сусіду, який працює далі від лінії фронту.

Інша історія з Запорізької області. Там взяли відразу RTK-систему. Каже, що навіть під час тривог може продовжувати роботу, просто точність трошки менша. За сезон економія на паливі і матеріалах склала близько 40000 грн. Система окупилась за рік.

Це не реклама конкретних моделей. Просто факт: в умовах, коли РЄБ працює постійно, дешеве обладнання може виявитись дорожчим. Бо втрачений час – це втрачені гроші, а іноді і врожай.